[Verse 1] Ранок стискає повіки, мотоцикл шумить крізь дим, По дорозі в школу знов, наче в майбутнє наодинці. Повітряна тривога розшифровує дихання вулиці, Ми сидимо в укритті — світ вкрите тінню відлуння. [Pre-Chorus] Відчинені двері хати мовчать, на столі ще холодна кава, Скрізь сліди нашого дня, між страхом та надією — наша змова. [Chorus] Яблунів на зв’язку, ми вдвох під одним дахом, Від неспокою нічого не сховаєш, Повітря крутиться між пальцями, поки ми тримаєм хвилини на паузі — Яблунів на зв’язку, і це наш простір, наш час, наша правда. [Verse 2] Колеса залишають відбитки в мокрій бруківці, мій шолом колихає світ, У кожному подиху – історія, у кожній зупинці – мить, Гомін вулиць розриває тишу, а ми збираємо разом втрати, В укритті знаходимо спокій — руки тримають так, щоб не впасти. [Pre-Chorus] Тіні грають на стінах, на хвилях неспокою — наші голоси, Словами не промовлені речі ростуть, мов дерева, між тими вікнами. [Chorus] Яблунів на зв’язку, ми вдвох під одним дахом, Від неспокою нічого не сховаєш, Повітря крутиться між пальцями, поки ми тримаєм хвилини на паузі — Яблунів на зв’язку, і це наш простір, наш час, наша правда. [Bridge] Мотоцикл залишив слід на дорозі, де хлопчики вже не гаразд, Але ми тут, ми поряд, і це — наша броня, хоч світ вже тримає граніт, Дихай глибше, сховаєм страх під ремінь, усе, що було — це пам'ять за плечима, За кожним кроком тінь, за кожним подихом — клятва жити, не зламати оголюючу тишу. [Chorus] Яблунів на зв’язку, ми вдвох під одним дахом, Від неспокою нічого не сховаєш, Повітря крутиться між пальцями, поки ми тримаєм хвилини на паузі — Яблунів на зв’язку, і це наш простір, наш час, наша правда. [Outro] Відчиняється двері, світло лягає на поріг, Ми несемо в собі ці миті, наче камені — важкі, але наші, І хоч що зазвучить у світі — яблунівський голос не заглушить нічого, Бо ми на зв’язку, ми тримаєм — і це наш шлях додому.